ПРОФІЛАКТИКА ТА ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ВІДМОРОЖЕННІ

Вплив на організм низьких температур, особливо якщо погода вітряна і волога, обумовлює ризик переохолодження й обмороження. Здатність повітря до охолодження, що рухається, при температурі -100С зі швидкістю 48 км/годину, така ж, як у повітря при -200С, у якого швидкість всього 8 км/годину. Вологість також підвищує небезпеку, оскільки теплопровідність вологого і холодного повітря більше, ніж у сухого і теплого.

Особливої уваги вимагають руки і ноги. Вони знаходяться на периферії кровообігу, а тому можуть дуже швидко переохолоджуватися. Зробіть усе можливе, щоб застібки на зап'ястях, щиколотках, шиї і талії були ефективні, але не перешкоджали кровообігу. У морозну погоду потрібно частіше перевіряти ноги, чи немає симптомів обмороження. При перших ознаках (якщо ви відчуєте, що мороз "кусає" пальці ніг) зніміть з ноги взуття і сховайте її в тепле місце. Зберігайте руки по можливості захищеними, у разі потреби зігрівайте їх під пахвами чи між стегнами. Постарайтеся зігріти пальці, ворушачи ними, рухаючи ногою, чи за допомогою масажу.

Ризик обмороження вимагає особливої пильності, оскільки, по-перше, воно може відбутися непомітно для вас, і, по-друге, будучи досить серйозним фактором саме по собі, воно може привести до гангрени. У постраждалій частині тіла може виникнути як відчуття поколювання, так і оніміння. Слідом за цим шкіра може побіліти чи придбати сіруватий відтінок. Важливо частіше перевіряти стан відкритих частин тіла, особливо обличчя, включаючи ніс. Якщо ви знайдете обморожені ділянки, їх необхідно повільно і природним образом відігріти. Кращий метод відігрівання - притисненням "шкіри до шкіри" (наприклад, сховавши руки під пахви).

За глибиною ураження розрізняють обмороження 4 ступенів:

І ступінь - шкіра стає блідою

ІІ ступінь - з'являються пухирі, шкіра навкруги них має синювато-червоний колір.

ІІІ ступінь - часткове змертвіння м'яких тканин.

IV ступінь - поряд із змертвінням м'яких тканин настає змертвіння кістки.

Для коректного відігрівання може бути використана тепла вода, температуру якої можна перевірити як при купанні дитини у ванночці, тобто ліктем. Сховати потерпілого в укриття необхідно якомога швидше; у будь-якому випадку потрібно захистити його від подальшої втрати тепла за допомогою ковдр, додаткового одягу чи інших матеріалів, та, по можливості, скоріше забезпечити гарячими напоями та їжою. При загальному замерзанні потерпілого вносять у тепле приміщення, роблять штучне дихання, при потребі - непрямий масаж серця, відігрівають у ванні, обережно розтирають кінцівки у напрямку до серця доти, доки тіло не стане м'яким і пружним. Після цього кладуть у ліжко, накривають ковдрою, дають напитися гарячого чаю.

Якщо виявлене обмороження:

* не тріть (крім обмороження І ступеня) і не масажуйте постраждалу ділянку;

* не прикладайте сніг чи лід - це небезпечно;

* не використовуйте для відігрівання гарячі камені чи вогонь;

* не давайте пити алкогольні напої;

* не дозволяйте потерпілому ходити, спираючи на недавно відморожену ногу;

* не розкривайте пухирів, що виникли.

При обмороженнях І ступеня насамперед необхідно відновити кровообіг - для цього обморожену ділянку протирають спиртом або горілкою, змащують вазеліном або несоленим жиром і обережно розтирають спиртом, сухою рукою у напрямку до серця, поки відновиться чутливість шкіри. Робити розтирання слід обережно, бо замерзлі судини легко ламаються, що може призвести до крововиливів. При ІІ-ІІІ ст. на ушкоджене місце накладають пов'язку, змочену одеколоном або горілкою, а потім - стерильну пов'язку і потерпілого відправляють до лікарні.

У випадках отримання клінічних форм обмороження необхідно звернутися до Медичного центру НАУ.

АДМІНІСТРАЦІЯ МЕДИЧНОГО ЦЕНТРУ НАУ

Назад